Days go by, years go by, we grow up, learn, and forget. Meanwhile, seasons change, but remain the same, bringing us each time the expected colors, the beautiful skies, sun to look up to, and to smile at.
********
Красива осінь вишиває клени
Червоним, жовтим, срібним, золотим.
А листя просить: – Виший нас зеленим!
Ми ще побудем, ще не облетим.
А листя просить: – Дай нам тої втіхи!
Сади прекрасні, роси – як вино.
Ворони п'ють надкльовані горіхи.
А що їм, чорним? Чорним все одно.
Ліна КОСТЕНКО
3 comments:
No hableis del tiempo de la conciencia del pino.
Siempre verde el color de los pinos.
La nieve.
La luz.
Las flores abiertas a la primavera.
Las hojas rojizas del otoño.
Aunque la naturaleza cambie,
eternamente, cada año,
el ciclo recomienza.
Las flores se abren y se marchitan.
Las hojas de los arboles
caen eternamente.
Pero el color de la concienza del pino es siempre verde.
La nieve no puede alcanzar la luz de la primavera.
M. Keizan S.VII
Enjoy climbing!
A.
wow, where did you find the spanish version?? Any other poems by same in a language i can understand? (yes, Spanish included) =)
A little pearl in a tough zen doctrine text. Not easy.
www.enlaceseditoriales.com/es/libro/sin-jin-mei
Page 199.
Have a nice day
Post a Comment